МОН України: Перший етап роботи Національного репозитарію академічних текстів розпочнеться до кінця року
20.01.2017 Про це під час обговорення проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року повідомив директор департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування МОН Андрій Шевцов. Він додав, що після запуску репозитарію, в 2018-2019 роках, планується розробка національної наукометричної системи.

Створення репозитарію розпочнеться з систематизації текстів дисертацій, які нині перебувають в сфері використання УкрІНТЕІ. У підсумку на ресурсі будуть зібрані освітні та наукові тексти в тому вигляді, в якому вони піддаються обробці, перегляду та порівнянню.

«Буде кілька режимів доступу, щонайменше два: відкритий і обмежений, який встановлюватиметься згідно з чинним законодавством, адже репозитарій міститиме наукові праці для службового користування, з грифом «таємно», обмежені авторськими правами тощо. Однак ми сподіваємося на можливість відслідковувати плагіат в усіх академічних текстах. Це стане ще одним важливим кроком МОН на підтримку академічної доброчесності в Україні», – відзначив Андрій Шевцов.

За його словами, робочою групою вже створено проект Положення про національний репозитарій академічних текстів, де зазначені ключові характеристики майбутнього ресурсу. Зокрема, передбачається, що це буде розподілена електронна база даних, яка складатиметься з центральної та локальних частин – репозитаріїв вищих навчальних закладів та інших інституціональних учасників репозитарію.

«На ресурсі ми розміщуватимемо академічні тексти наукового, науково-технічного та освітнього характеру, кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти, дисертації. Останні два види робіт якраз дозволять сформувати ту базу даних, яка найбільш за все необхідна для перевірки на плагіат. Однак в Положенні чітко прописано, що ресурси Національного репозитарію стануть допоміжним засобом для експертизи академічних текстів на запозичення. Остаточний висновок все одно залишатиметься за експертами», – розповів очільник департаменту.

Окремо він наголосив, що в Положенні передбачено можливість для фізичних осіб – авторів академічних текстів отримувати доступ до Національного репозитарію в режимі розміщення академічних текстів після проходження відповідної авторизації.

Іншим документом буде визначено порядок роботи ресурсу та детально регламентовано всі технічні моменти: протоколи обміну інформацією, питання авторських прав, доступу учасників та інших осіб тощо.

Андрій Шевцов відзначив, що до бази потраплятимуть не всі тексти, адже частина залишатиметься на локальних серверах, частина виходитиме в друкованому вигляді. Тому в репозитарії також вестиметься реєстр академічних текстів, який міститиме опис видання або статті. Потому цей реєстр стане основою для розробки наукометричної бази даних та визначення індексу цитування.

«Питання створення власної наукометричної бази даних є надзвичайно актуальним для нас і ми прагнемо, щоб її рівень був не нижчий, ніж у Web of Science або Scopus. Маємо одразу взяти вищу планку і створити систему, яка буде валідною. І тоді ми зможемо перейти до того, щоб переглянути наявну систему переліку фахових журналів», – пояснив директор департаменту.

Підсумовуючи, він заначив, що затвердження Положення Кабміном дасть «зелене світло» й дозволить зробити перші кроки в створенні репозитарію: визначити його розпорядника, розробити процедури функціонування депозитарію, почати формування бази текстів, підключити локальні репозитарії університетів.

Джерело: http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/01/20/pershij-etap-roboti-naczionalnogo-repozitariyu-akademichnix-tekstiv/

Повернення до списку