Конкурс наукових робіт молодих вчених і перспективи розвитку науки
23.06.2017 В Україні спостерігається тенденція щодо «омолодження» університетської науки – торік кількість молодих вчених у ВНЗ збільшилася на понад півтори тисячі осіб. Про це йшлося під час звітування заступника Міністра освіти і науки Максима Стріхи про результати наукової діяльності вишів та наукових установ МОН у 2016 році.

«Одним з важливих факторів такого «омолодження» є конкурс наукових робіт молодих вчених – ми запровадили його минулого року. Він привернув величезну увагу, в конкурсі взяли участь 114 вишів, було подано 439 проектів, з яких 79 обрали для фінансування. Вперше молодим ученим надали можливість самостійно здійснювати дослідження і розробки. Експертиза проектів також здійснювалася молодими науковцями», – підкреслив Максим Стріха.

Він відзначив, що торік для фінансування конкурсу МОН виділило трохи більше 12млн гривень, однак цього року видатки було значно збільшено.

«На роботи, що продовжуються, вже виділено понад 30 мільйонів гривень, причому вперше в цій сумі ми передбачили хоч і не значні за обсягом – 3,6млн грн – але знакові капітальні видатки. Це дозволить, зокрема, закупити необхідне обладнання. Крім того, за кілька тижнів ми оголосимо новий конкурс, на який уже передбачено 10млн гривень», – розповів заступник Міністра.

Варто відзначити, що цього року майже на 40% збільшилося й загальне фінансування наукових досліджень і розробок вишів та наукових установ МОН. Нині воно здійснюється за результатами конкурсного відбору проектів. Тематика досліджень університетських науковців дуже різна і охоплює більш як 300 напрямів в усіх галузях наук.

«Минулого року виші та наукові установи МОН завершили понад 250 фундаментальних досліджень, 462 прикладних дослідження, закінчили виконання майже 5,2тис робіт на замовлення промислового сектору на бізнесу. Вони працювали над тематикою, яка зараз у світі є найбільш актуальною та прогресивною – радіаційна і медична фізика, біофізика, спінтроніка, матеріалознавство та інші», – повідомив Максим Стріха.

Окремо він зупинився на роботах, які спрямовані на підвищення обороноздатності та безпеки України. Загалом таких проектів виконувалося більш як півсотні і їхні наукові результати отримують конкретну реалізацію на практиці, зокрема, в Укроборонпромі.

Приміром, вчені Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна створили основну складову імпульсного георадару. Він дозволяє з більшою ймовірністю на відстані виявляти нерозірвані боєприпаси та міни у рослинах та верхньому шарі ґрунту.

Робота науковців з харківської політехніки дасть змогу кардинально підвищити енергетичну забезпеченість вітчизняних танків, збільшивши їх потужність з 1200 до 1500 кінських сил, а рівень форсування – до 92 к.с./дм3.

У Київському національному університеті технологій та дизайну проходить розробка нового асортименту одягу для поранених та шпитального одягу з гнучкою морфологічною структурою. Так, уже виготовлено експериментальні зразки жилетів для поранених та створено конструкцію шпитальної білизни для лежачих хворих.

Максим Стріха також повідомив, що зараз проходить удосконалення Порядку конкурсного відбору проектів наукових досліджень і розробок. Однією з новацій, наприклад, буде збільшення кількості спеціалістів, що проводитимуть експертизу робіт. Тепер її здійснюватимуть 5 фахівців, а не 2, та ще один у випадку сильної розбіжності оцінок. Крім того, до розгляду апеляційних скарг зможуть запрошуватися автори проекту.

Нагадуємо, що Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич анонсувала збільшення підтримки молодих вчених. Зокрема, йшлося про розширення можливостей для зайняття ними академічних, адміністративних та наукових посад, а також Програму забезпечення житлом.

Джерело:http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/06/23

Повернення до списку