Закон  «Про науку та науково-технічну діяльність»
09.09.2014 Міністр освіти і науки повідомив, що зараз ведеться робота над рамковим законом «Про освіту», значна увага в якому приділяється середній та професійно-технічній освіті.

Серед першочергових завдань системи середньої освіти Сергій Квіт назвав оптимізацію мережі шкіл, збільшення зарплат вчителів, вирішення питання щодо навантаження вчителя, тощо.

Говорячи про моделі реформування професійно-технічної освіти, Міністр навів приклади Німеччини та Нідерландів: «Нідерланди – це найцікавіша та найуспішніша в Європі країна з організації профтехосвіти. Наприклад, прем’єр-міністр Королівства Нідерландів викладає в ПТУ в Гаазі, а це вважається престижним як для ПТНЗ, так і для нього. Ми будемо брати на озброєння процес організації голландської професійно-технічної освіти».

У питаннях реформування науки Сергій Квіт покладається на досвід Словаччини та Польщі. За його словами, представники міністерства та профільного комітету Верховної ради України мали змогу перейняти цей досвід під час візитів до міністерств та провідних вищих навчальних закладів цих країн. «Нас цікавить їхній досвід, тому що система організації науки та проведення наукових досліджень була дуже подібна до нашої, бо ми всі мали систему академії наук. Проте поляки не мають наших проблем,  у першу чергу, через відмінність між науковими дослідженнями в академічних інститутах і університетах.  У нас університетська наука мала набагато меншу вагу, ніж у Польщі».

За словами Сергія Квіта, під час нещодавнього візиту до Польщі українська сторона домовилися про те, що Польща надасть Україні 550 стипендій для навчання, 500 з них – для студентів бакалаврських та магістерських програм та 50 – для аспірантів. Зокрема, 100 таких стипендій мають бути видані до нового року для студентів із Донбасу.  «Ми зараз погоджуємо, у який спосіб стипендії будуть розподілені, але вже до 1 жовтня студенти повинні від’їхати до Польщі для навчання у найкращих польських університетах», – повідомив Міністр.

Під час брифінгу Сергій Квіт поінформував про майбутні реформи в освіті. Зокрема, до нового року міністерство разом із профільним комітетом Верховної Ради планує подати до Парламенту проект закону «Про науку та науково-технічну діяльність».

Щодо прийнятого Закону «Про вищу освіту» Сергій Квіт зауважив: «Цей закон – у першу чергу,  інструмент, яким потрібно користуватися університетам, щоб стати реально автономними в фінансовому, академічному та організаційному плані. Тобто тепер академічне середовище повинно взяти справу в свої руки. Важливість закону полягає в тому, що держава повинна контролювати якість кінцевого продукту, якість випускників і якість наукових досліджень, але в щоденному житті університет повинен сам давати собі раду».

Під час брифінгу Міністр освіти та науки зупинився на питаннях організації навчального процесу в містах, де зараз ідуть бойові дії. Зокрема, Сергій Квіт наголосив: «Зараз лунають заклики від цих псевдо урядів на Донбасі, щоб навчальні заклади продовжували працювати. Ми категорично проти, щоб там, де ведуться бойові дії, працювали школи, вузи, дитячі садочки тощо. Не можна збирати дітей та викладачів в одному місці, бо бесланська трагедія може повторитися й в Україні. Очні навчання не можливі там, де ідуть бойові дії».

Як повідомив Міністр, діти тимчасово переміщених осіб пішли в дитячі садочки та школи. Вихованці інтернатів були оздоровлені, але всі ті, хто не зміг повернутися до своїх закладів через проведення АТО, залишаються наразі в тих санаторіях, в яких вони перебували на відпочинку. Що стосується студентів, то переважна більшість вже переведена на навчання до інших навчальних закладів. При цьому, якщо у студента відсутні документи, то для зарахування до ВНЗ достатньо написати заяву та подати копію будь-якого посвідчення особи.

За словами Сергія Квіта, всі студенти Донбасу отримують статус вільного слухача та будуть вчитися в інших регіонах України протягом семестру, складати іспити, матимуть студентські квитки та залікові книжки. Університети зобов’язані зараховувати таких студентів. Лише за однієї умови, вони мають право відмовити у зарахуванні – якщо кількість осіб, які подали заяви на зарахування, більш як на 5 осіб перевищує ту кількість, яка є затвердженою для даної академічної групи. У такому випадку, студент повинен звернутися до іншого вищого навчального закладу.


Джерело: http://www.mon.gov.ua/ua/actually/36474-sergiy-kvit-zakon-pro-vischu-osvitu-priynyatiy,-na-cherzi--zakoni-pro-osvitu-ta-pro-nauku-ta-naukovo-tehnichnu-diyalnist

Повернення до списку